«Ми воюємо за правду і за свою незалежність», — начальник Житомирського військового інституту в інтерв’ю Суспільному
Олександр Левченко — начальник Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова. В інтерв’ю Суспільному керівник вищого військового навчального закладу розповів про те, як курсанти та викладачі спрацювали в реальних бойових умовах, які виконували завдання, говорив про війну дронів і про роль в ній житомирських військових, а також про вшанування пам’яті полеглих колег. З військовим спілкувався журналіст Суспільне Житомир Дмитро Клименко.
«Інститут воює, інститут навчається. Так, ми зараз розосереджені, тут у нас немає майже нікого. По різних містах, різних локаціях для того, щоб убезпечити особовий склад, але участь Житомирського військового інституту в загальній перемозі — вона є і сподіваюсь буде суттєвою», — каже керівник.
«Інтенсивна підготовка до широкомасштабної війни фактично у ЗСУ йшла усі ці вісім років. Вона суттєво відрізнялася від тієї підготовки, яка була до 2014 року, тому що охоплювала не окремі вибрані з’єднання, частини для того, щоб їх навчити і потім черговому Президенту десь на житомирському чи іншому полігоні показати, що у нас все красиво їздить, стріляє, і все літає. На жаль, інші частини з’єднання, льотчики, наприклад, не мали палива для того, щоб літати і удосконалюватись, так само танкісти, так само інші частини, а ось уже, коли з 2014 року стало зрозуміло, що апетит путіна не закінчиться у Криму чи на сході України, — увага до підготовки ЗСУ стала виключно висока. Навчання було переформатовано від класів, від навчальних аудиторій до полігонів, полів, приказарменних навчальних баз, активізувалась робота з технікою, тобто, дуже професійний польовий вишкіл курсантів відбувався, і це дало дуже позитивні результати як для ЗСУ, так і для нашого військового інституту», — згадує Олександр Левченко.
Дмитро Клименко та Олександр Левченко. Фото: Суспільне Житомир
Читайте також: «Україна може перемогти і переможе», — Мішель Терещенко в інтерв’ю Суспільному
«За розпорядженням вищих штабів і командування сухопутних військ, ми готували резервні курсантські стрілецькі батальйони. Але так трапилося, що напад із півночі і з північного сходу суттєво скорегував плани командування. Ці батальйони були уже з першого дня задіяні в обороні на різних ділянках України. Один зі стрілецьких батальйонів військового інституту, в ніч з 24 на 25, був передислокований у Київ. Рішенням командуючого сухопутних військ, одна із рот батальйону зайняла оборону і облаштувала ротний опорний пункт на шляху ворожих військ від Гостомеля на Київ, в районі села Горенка. Фактично, за 800 метрів від мосту через річку Ірпінь, який іде із Гостомеля на околицю Києва був ротний опорний пункт курсантів Житомирського військового інституту» , — розповідає начальник інституту.
«Завдання було утримати оборону, не дати ворогу переправлятися, наводити переправи через річку, адже на цей час, на ранок 25 лютого, наші війська підірвали міст через Ірпінь. Так само мости були підірвані і в Стоянці, це на Житомирській трасі на в’їзді в Київ, і в Ірпені. У противника не було можливості доправляти свої війська до Києва. Тому він намагався знайти слабину у наших лініях оборони, щоб навести переправи. От завдання роти було в тому, щоб не допустити розвідки, наведення переправ. Рота воювала в складі знаменитої 72 механізованої бригади імені Чорних Запорожців, які підсилювали роту вогневими, зенітними засобами. Довелось повоювати, маємо бойові втрати», — ділиться військовий.
Фото: Суспільне Житомир
«Крім роти, яка обороняла підступи до Києва у Горенці, курсанти, за своїми спеціальностями, виконували бойові завдання і в Києві і на усій лінії фронту. Частина обороняла Житомир: облаштувували і охороняли блокпости. Дівчата курсантки також брали участь. Всі справилися, всі мужньо себе поводили і повністю виконали усі завдання. На жаль, втрати є — у нас 14 поранених, 4 загиблих: це і офіцери і курсанти. Ми їх вічно будемо пам’ятати. Але війна вимагає самопожертви, вимагає того, щоб виконання бойового завдання тривало до кінця», — говорить офіцер.
«Навесні була створена і працює система протиповітряної оборони, до якої долучені військовослужбовці військового інституту. Уже не секрет, що наш військовослужбовець, солдат-строковик із батальйону забезпечення навчального процесу, 10 жовтня минулого року, під час першого масованого ракетного нальоту на об’єкти інфраструктури, з переносно-зенітного комплексу "Ігла" збив "аналогов-нєт-в-мірє" ракету Х-101, яка не долетіла десь метрів 150 до нашого ключового енергетичного об’єкту. Він врятував дороговартісну техніку, а з іншої сторони зберіг, певним чином, можливість і давати, і постачати, і транспортувати енергію. Були і інші подібні випадки», — розповідає військовий.
«Колектив — професійний, вмотивований, відданий, патріотично налаштований, і фактично ми дійдемо до перемоги, бо саме такі колективи скрізь є. Всі ми налаштовані на перемогу і вона буде однозначно. Ми кращі за моральним духом, ми воюємо за правду і за свою незалежність. У нас є надійні західні партнери, союзники. Особисто я відчуваю себе уже частиною НАТО, так само, як і наша армія. Так, ще немає цих шляхів офіційних, але всі розуміють, що Україна — це частина Європи, Євросоюзу, це складова частина НАТО, східний фланг НАТО», — вважає Олександр Левченко.
Читайте також: Українське Радіо Житомир тепер і на Soundcloud
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
Оперативні новини від команди Суспільне Житомир — на сайті Суспільне│Новини та у соцмережах:
За матеріалами Суспільне Житомир.