«Це смачно»: спецпроєкт філій Суспільного до Дня рідної мови

«Це смачно»: спецпроєкт філій Суспільного до Дня рідної мови

21 лют. 2020

Команда UA: ЖИТОМИР долучилась до спецпроєкту регіональних філій Суспільного до Дня рідної мови — «Це смачно»

Ініціатором проєкту стала команда UA: ТЕРНОПІЛЬ. У десяти невеликих відео для діджитал-платформ журналісти зібрали українські кулінарні діалектизми — назви страв, які готують лише в певному регіоні.

«Ця ідея з’явилася в наших колег Ірини Моргун і Людмили Пиріг. Ми разом обговорили подробиці й взялися за реалізацію, — розповідає продюсерка Тернопільської філії Суспільного Зоряна Биндас. — Тернопільщина багата на діалектизми, які часто не розуміють люди з інших куточків країни. Скажімо, вареники тут називають пирогами, щавель — кваском, ревінь — румбамбаром. Ми подумали, що це все звучить дуже смачно. Такі слова є в кожному регіоні, тож наша команда запропонувала колегам зібрати цілу колекцію смачних діалектизмів, класно оформити їх і презентувати нашим глядачам. Бо ж справді українська мова — це смачно».

У підготовці спецпроєкту «Це смачно» взяли участь журналісти філій Суспільного з Житомира, Рівного, Хмельницького, Одеси, Івано-Франківська, Дніпра, Чернігова, Запоріжжя та Буковини.

Команда Івано-Франківської філії Суспільного вирішила розповісти глядачам про карпатську гуслінку — густий кисломолочний напій. Цю страву в горах знають здавна: гуцули влітку споживають вистояну гуслінку, щоб утамувати спрагу, а взимку — щоб зігрітися.

«На Прикарпатті багато страв із діалектними назвами, як-от банош, бограч, шухи, капуста засипана, марципани. Утім особисто я люблю й сама готую саме гуслінку, — коментує продюсерка UA: КАРПАТИ Галина Держипільська. — Загалом же такий спецпроєкт показує, яка різноманітна й багата українська мова та гастрономічна культура».

Редакторка «Ранку» Рівненської філії Суспільного Олена Красова запропонувала представити одну з традиційних страв Березнівського району Рівненщини — солов’ї. Це смажені на олії дріжджові пампушки.

«Підколочанка, потравка, мочаннє — це все назви грибної підливи, яку господині Рівненщини подають до млинців, тертюхів або дерунів, чи до маглаїв — картопляних пампушок, як ще кажуть на Поліссі. Ще вас почастують матунами (варениками) з різноманітними начинками, напечуть дужиків (коржів) та муциків (пирогів) із чорницями та маком, насмажать солодких вергунів. Й обов’язково до гарячої або холодної грибної юшки подадуть солов’ї — смажені в олії пиріжки — неодмінний атрибут будь-якого святкового столу на Поліссі», — пояснила Олена Красова.

Житомирська філія Суспільного ділиться з глядачами стравою під назвою «калатуша». Її сучасна аналогія — жульєн із грибами.

«На Поліссі популярні страви з грибів. Визначитися з діалектизмом нам допоміг мовознавець, доктор філологічних наук Віктор Мойсієнко. Саме він і порадив узяти страву під назвою «калатуша». Він пояснив і походження самого слова: страву заколочують із різних інгредієнтів. Аби перевірити, чи справді ця назва поширена на Житомирщині, я зателефонувала до знайомих із віддаленого району області й попросила назвати найбільш популярну страву на діалекті. У відповідь почула — калатуша», — розповіла продюсерка Житомирської філії Суспільного Таміла Бутко.

Команда Одеської філії Суспільного обрала страву-королеву одеського столу, яку тільки в цьому місті називають за кольором головного інгредієнта.

«Ми запропонували слово «сині», або «синенькі» — у нас так називають баклажани, — зазначила продюсерка UA: ОДЕСА Ірина Кипоренко. — Слово «баклажан» походить із турецької, і нібито звідти йде назва «сині», а не тільки через колір. Із цього овоча готують ікру: баклажани запікають у духовці, потім знімають шкірку, ріжуть, кладуть цибулю та помідори, тушкують, додають спеції і часник».

Продюсерка Хмельницької філії Суспільного Любов Тімкова розповіла, що на Поділлі холодець називають гишками, і пояснила, чому подільці полюбляють вигадувати особливі назви для страв.

«Кухня — це завжди автентика. А «приправлена» діалектизмом — хороша інтелектуальна страва виходить, якщо смакувати це, знаючи етимологію слова, вимову, орфоепію та, зрештою, регіон поширення й назви, і самої страви. Ось так я бачу проєкт, — зазначила Любов Тімкова. — Ми запропонували до «спільного казана» назви трьох страв — «мАцьок», «гишкИ», «лЕжні». Це страви, які існують досі на Хмельниччині, але саме з такими назвами збереглися в селах південних районів — Дунаєвецькому, Городоцькому й Новоушицькому. Цікаво, що коли ми почали розпитувати про етимологію цих слів і рецепти, то зрозуміли — такі страви загалом характерні для України, проте мають регіональну специфіку. І в назві, і в способі приготування. От мацьок, наприклад, на Поділлі печуть, а на Поліссі — в’ялять. Думаю, проєкт припаде до смаку нашим глядачам».

Запорізька філія Суспільного запропонувала для спецпроєкту потапці, горохляники та капусняк за рецептом запорозьких козаків. Перша страва — підсмажені на салі шматочки хліба, приправлені часником і зеленню. Горохляники — перепічки з горохового пюре й житнього борошна, приготовані в деревній золі. Їли страву зі шкварками, товченим часником, олією та сметаною.

«Такі проєкти об’єднують регіони, дають змогу ще раз впевнитися в розмаїтті та багатстві української мови, надихають заглиблюватися в неї, адже розумієш, що в ній завжди є щось невідоме. І, звісно, завдяки Тернопільській філії Суспільного ми вкотре відчули себе частиною великої потужної команди», — прокоментували участь у спільному проєкті «Це смачно» продюсерка Запорізької філії Суспільного Наталія Андреєва.

Переглянути відео з діалектними назвами українських страв можна буде в День рідної мови, 21 лютого, на діджитал-платформах UA: ЖИТОМИР й інших регіональних філій Суспільного.

Крім проєкту «Це смачно», суспільний мовник Житомирщини підготував тематичні спецефіри, на які завітали  представники різних національностей, транслювали спеціальні рубрики і тематичні телерадіопроєкти. Докладно про це читайте тут.

Нагадаємо, цьогоріч на команди філій Суспільного чекає трансформація. Концепція регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020–2021 роки передбачає зміни принципів виробництва контенту й перехід на проєктний менеджмент. Восени 2020 року має запрацювати міжрегіональна платформа Суспільного.