Людмила Павленко стала новою ведучою «Суспільне Новини. Головне», яка виходить по буднях щовечора на загальноукраїнському супутниковому телеканалі Суспільне Новини та національній мережі місцевих каналів. Незмінний ведучий «Суспільне Новини. Головне» Роман Сухан та його нова співведуча будуть замінювати одне одного й з’являтися в етері програми через тиждень.
Раніше Людмила Павленко була кореспонденткою щоденних і щотижневих підсумкових новин на «5 каналі». У грудні 2021-го стала журналісткою інформаційно-аналітичної програми «Тиждень на Суспільному» на Першому каналі Суспільного. Після повномасштабного вторгнення працювала кореспонденткою підсумкового денного випуску новин у межах «Єдиного телемарафону #UAразом». У межах серії інтерв’ю з ведучими Новин Суспільного Людмила Павленко розповіла про журналістику до повномасштабного вторгнення та після, команду ведучих Суспільне Новини, стандарти національного мовника та емоції від переходу з репортерства до роботи ведучою.
Читайте також: «Відповідальність множиться на тисячі»: Майя Підгородецька про нову роль ведучої Новин на Першому
Ведучі «Суспільне Новини. Головне» Людмила Павленко та Роман Сухан
Як почався ваш шлях на Суспільному?
— До команди Суспільного я приєдналась два роки тому. Тоді тільки-но запустилася нова інформаційно-аналітична програма «Тиждень на Суспільному». У нас на проєкті зібрався єдиний дружній колектив, де у кожного «горіли очі». Ми вболівали за результат та викладалися на максимум, щоби зробити якісний продукт. Нині я ведуча програми «Суспільне Новини. Головне». Це щоденні вечірні випуски новин, які виходять по буднях на місцевих каналах Суспільного і на каналі Суспільне Новини. Ми підсумовуємо усі важливі події. Вболіваємо, щоби кожен випуск був не лише інформативним, але й корисним та цікавим.
Читайте також: Вивчаємо досвід інших країн в оцифруванні архівів, — продюсерка Суспільне Медіатека Ірина Гоць
Які професійні трансформації принесла війна у вашу діяльність як журналіста?
— Після повномасштабного вторгнення, проєкт «Тиждень на Суспільному» тимчасово закрили. Коли ж безпекова ситуація дозволила відновити роботу редакції у Києві, я почала працювати в новинах. Після 24 лютого 2022-го контекст усіх моїх сюжетів змінився. Я не пам’ятаю жодного матеріалу, де хоча б раз не згадувалась війна. Вона вплинула абсолютно на всі сфери. І, якщо часто торкатися чужого горя, це обов’язково накладає відбиток на тебе не просто як на журналіста, а як на людину насамперед.
Як прийняли вас ведучі у свою команду Новин?
— Дуже тепло — абсолютно всі, за що я їм безмежно вдячна! Я три роки працювала ведучою новин на регіональному каналі, це було давно і той досвід не порівняти з рівнем національного каналу. Тому я попросила допомоги в колег на Суспільному. Першому про тракт (проби на позицію ведучого — ред.) сказала ведучому Новин — В’ячеславу Афутіну, у команді якого я і працювала. Він щиро поділився своїми секретами й налаштував на потрібну хвилю. Потім спеціально на репетицію приїхала Анна Чередниченко, яка якраз і була ведучою «Тиждень на Суспільному», куди я два роки тому прийшла працювати. Вона дуже підтримала і надала декілька професійних уроків.
Розкажіть про свій перший ефір у ролі ведучої Суспільне Новини
— Я на 100% впевнена у якості наповнення випуску, бо працюю з дуже потужними, фаховими, досвідченими редакторами. Завдяки їм я перед своїм першим ефіром не думала про контент, у мене була інша задача — зібратися, щоби гідно презентувати роботу великого колективу. Звісно, за пару хвилин до ефіру у мене було відчуття, що я стаю на крихкий лід. І це відчуття, переконана, ще не скоро зникне. Під час ефіру я уявляю ті новини, які розповідаю. Тому, часом, виникає напруження. Але ж як інакше, коли мова йде про війну.
Хто «закохав» вас у журналістику?
— Першою про мій намір стати журналісткою дізналась моя шкільна вчителька з української мови та літератури — Наталія Піс. Коли я була у випускному класі, вона запропонувала мені на відкритий урок запросити ветеранів Другої світової війни на інтерв’ю. Після чого я попросила маму зі мною сходити до головної редакторки місцевої газети, щоб спробувати зробити справжній журналістський матеріал. Це, звісно, було нахабством з мого боку, але мені дозволили написати статтю про місцевий будинок дитини. Кумедно пригадувати: я принесла матеріал на пару сторінок А4 з яких надрукували лише декілька абзаців. Завдяки усім згаданим жінкам, які з такою повагою поставилися до бажання 16-річної дівчини, я закохалась у журналістику, і, зрештою, вступила на профільний факультет до інституту.
Розкажіть про свій день як репортерки/журналістки на Суспільне Новини та у ролі ведучої?
— На «Підсумки дня» в рамках єдиного телемарафону я готувала одну тему на тиждень. Писала інформаційні запити, домовлялась зі спікерами, потім самі зйомки, написання матеріалу й, зрештою, монтаж. Щось оперативне могла знімати лише у день ефіру. І тоді це могло викликати адреналін. Тепер адреналін я відчуватиму щодня на ефірному тижні. Але це відчуття і драйв мені подобаються. За багато років у журналістиці я записувала коментарі тисяч людей. Тепер я спілкуватимуся з глядачами через екран. Досвід роботи кореспондентом дав мені чітке уявлення для кого я працюю. Для мене дуже важливо, ким би я не працювала на телебаченні, — говорити правду. За стандартами Суспільного як на посаді кореспондентки, так і на посаді ведучої — інакше бути не може. Жодних оцінювальних суджень чи не перевіреної інформації.
Читайте також: З початком повномасштабної війни не треба пояснювати, навіщо потрібне Суспільне, — Христина Гаврилюк
Як змінились українці та Суспільне за майже два роки повномасштабного вторгнення?
— До повномасштабного вторгнення спілкуватися з героями матеріалів про їхні особисті трагедії — для мене було рідкістю. Після повномасштабного вторгнення чи не кожна зйомка залишається в пам’яті: де маленький син кладе квіти до світлини свого батька на алеї пошани; про військового, який на протезах повернувся до занять із боксу; про українців, на очах яких зносили їхній будинок, бо він став аварійним через обстріли росіян… Такими історіями тепер зі мною діляться герої моїх матеріалів. Тому я точно можу сказати, що українці стали сильнішими. Змінюється і Суспільне щодня. Керівництво ставить амбітні цілі, розширює колектив, масштабує проєкти.
Ведучі Суспільне Новини зліва направо: В’ячеслав Афутін, Майя Підгородецька, Роман Сухан, Людмила Павленко, Дмитро Грінченко
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Анастасія Мантач