Причини і наслідки відсутності каналізації у приватних будинках — підсумки інфомарафону на Суспільне Житомир
15 та 16 грудня в телерадіоефірах та на діджитал платформах Суспільного мовника Житомирщини відбувся інформаційний марафон «Каналізування приватного сектора Житомира: проблеми та рішення».
Наразі в Житомирі є більше 20 тисяч приватних будинків. З них близько 16 тисяч будинків підімкнені до централізованої мережі водопостачання і обмаль — до каналізації.
Журналісти Суспільного у Житомирі дослідили стан каналізування приватного сектора і упродовж двох днів інформували глядачів телеканалу UA: ЖИТОМИР, слухачів Українського радіо «Житомирська хвиля», читачів сайту suspilne.media та соцмереж про те, куди зливають стоки з приватного сектора, до яких наслідків це призводить та як вирішити ситуацію.
Служба інформації мовника підготувала матеріали про ситуацію із незаконними врізками в каналізаційну систему міста і шкоду довкіллю, а також відповідальність за це.
«Інформаційний марафон завжди об’єднує команду та сприяє ефективному журналістському дослідженню теми. Ми хотіли привернути увагу суспільства до важливості обговорення теми каналізування, бо це складова нашої якісної життєдіяльності. Експерти радіоефіру розповіли про успішний кейс європейських країн, де питання якості води та контролю за рідкими відходами стратегічно вивчають і впроваджують системні якісні зміни. До того ж, екологи та експерти з екологічної безпеки за кордоном активно комунікують із майбутніми власники будинків у приватному секторі та є партнерами на великих підприємствах. У нас, на жаль, така практика не розвинута. Тому інформаційний марафон – важливий просвітницький формат та практичний лайфхак для нашої цільової аудиторії», — вважає редакторка Українського радіо «Житомирська хвиля» Оксана Кропивницька.
Під час ефіру Українського радіо «Житомирська хвиля» експерти пояснили, що не можна зливати у каналізацію і чому. Редакторка радіо Ірина Самарцева спілкувалася з Оленою Шатковською, експерткою обласного лабораторного центру, яка поінформувала, що понад 30% проб питної води, відібраних за рік, з колодязів і джерел Житомирщини — не відповідають санітарним нормам.
Модернізація каналізаційної системи, особливо у приватному секторі, та надання переваги альтернативним очисним формам має бути у пріоритеті людей.
«Дуже часто знаходимо у криницях загальні коліформи (групи кількох видів ентеробактерій, які свідчать про фекальне забруднення) в кількостях, що перевищують норми в сотні і навіть тисячі разів. В криницях і каптажах загальні коліформи мають бути не більше одиниці, але ми виявляємо більше двох тисяч одиниць», — наголосила в радіоефірі експертка з екологічної безпеки Наталя Бордюг.
Під час спілкування із радіожурналісткою Оксаною Кропивницькою експертка звернула увагу на стратегію, яку запроваджують європейські країни щодо модернізації водогосподарських комплексів:
«У Європі простежується тенденція до укрупнення водогосподарських комплексів. Коли одне водогосподарське підприємство обслуговує декілька міст, між ними і приміськими селищами утворюється централізоване з’єднання. У нас зараз: одне місто — одне господарство. І тоді більше коштів витрачати треба. Агресивні стічні води поступово роз’їдають залізобетонні конструкції і просочуються в грунтові води. І все те, що ми викидаємо і виливаємо в каналізаційну мережу, впливає на те, що ми маємо. Для того щоб модернізувати цю систему, потрібні великі капіталовкладення. І без державної підтримки це важко зробити будь-якому місцевому бюджету», — говорить Наталя Бордюг.
15 грудня у програмі «Сьогодні. Головне» на телеканалі UA: ЖИТОМИР заступник міського голови Житомира Сергій Кондратюк пояснив, чому більшість приватних будинків у Житомирі не підключені до централізованої системи каналізування.
Точної кількості не під`єднаних до центральної каналізації будинків заступник міського голови не назвав, але зазначив, що так склалося через систему каналізування. А вона була розбудована в минулому столітті і орієнтована на багатоповерхові та промислові райони
«Каналізування приватного сектору неможливе без участі всієї громади, адже вартість таких проєктів значна. Але шкода, яку завдають грунтам та воді, вигрібні ями набагато більша від можливих витрат на будівництво. Тому Наш марафон покликаний привернути увагу мешканців та влади до необхідності шукати рішення та їх реалізовувати», — каже Дмитро Клименко, журналіст програми «Сьогодні. Головне».
Незважаючи на радянську систему каналізування, підключити приватний будинок до централізованої системи можливо. Цим має займатися власник помешкання.
Перед підключенням до центральної каналізації КП «Житомирводоканал» надає власнику технічні умови на підключення, які він має виконати. Після цього будинок приєднають до централізованої системи каналізування.
За словами заступника міського голови, через рельєф міста та відсутність в окремих районах необхідної інфраструктури, не завжди водоканал може підключити будинок до центральної каналізації.
Власники приватних будинків, які не під’єднані до центральної каналізації, скидають стоки у септики або вигрібні ями.
«В міській раді є стратегія розвитку міста "Житомир – 2030" та стратегія КП "Житомирводоканал", в яких передбачене каналізування приватного сектору, де сьогодні немає мереж та каналізаційних насосних станцій. Але це не дуже дешево», – пояснив під час ефіру Сергій Кондратюк.
Експерти під час ефіру розповіли, чим шкодять екології вигрібні ями та якими альтернативами їх замінити.
Команда діджитал-підрозділу Суспільного у Житомирі забезпечила інформаційну підтримку марафону, проанонсувавши його на всіх платформах.
«За результатами етерів ми структурували та підготували матеріали, котрі містять в собі найбільш важливі та корисні поради людям, яким цікава тема каналізування приватного сектору Житомира. А цікава вона, думаю, буде, адже у Житомирі дуже невеликий відсоток приватних будинків легально підключені до централізованої каналізації», — підсумовує керівниця діджитал-відділу Суспільне Житомир Олена Слободенюк.
Інформаційні матеріали шукайте на цифрових платформах мовника:
Українське радіо — найбільша FM-мережа та найпопулярніше розмовне радіо країни із середньодобовим охопленням майже мільйон радіослухачів. На Житомирщині мовить на частотах:
- Житомир - 103,4 FM;
- Бердичів - 107,1 FM;
- Новоград-Волинський - 89,3 FM;
- Овруч - 104,2 FM;
- Олевськ - 100,2 FM;
- Попільня - 89,9 FM.
- Баранівка - 88,1 FM;
- Брусилів - 92,1 FM;
- Вільшанка - 99,1 FM;
- Любар - 102,9 FM;
- Ружин - 96,7 FM.
Телеканал UA: ЖИТОМИР, Українське радіо «Житомирська хвиля» разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільне мовлення. Щомісяця Суспільне дивляться, слухають і читають понад 13 млн українців.